1 Corinthians 8

А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре. 1Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще. 2Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі. 3Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа. 4

Стережімося ідольських жертов

5А щодо і́дольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання́. Знання́ ж надимає, любов же будує! 6Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно. 7Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним. 8Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го. 9Бо хоч і існують так звані „боги“ чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, 10та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Госпо́дь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним. 11Та не всі таке мають знання́, бо де́які мають призвича́єння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, — і їхнє сумління, бувши недуже, спога́нюється. 12Їжа ж нас до Бога не збли́жує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічо́го. 13Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотика́ння ▼

▼Спотика́ння — спокуса.

слаби́м!